Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

                                  До Дня Української хустки

Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це невід’ємна частина української культурної спадщини.
Сучасні етнографи зазначають, що у давнину великі хустки з тонкого полотна на ярмарках коштували дуже дорого. Саме тому найкращі хустки великого розміру, носили тільки заможні люди і зазвичай тільки на великі свята Пасху чи Різдво. Хустку купляв батько дочці на весілля, або ж дуже добрий господар своїй дружині. Саме тому хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалась із покоління в покоління.
Наскільки хустка виглядала багато, то, відповідно, заможною була і родина. Молоді дівчата носили білі або яскраві хустки, старші жінки – темні, а вдови – лише чорні. Орнамент на хустках був переважно геометричний, а у 18-ому столітті увійшов у моду рослинний орнамент – квіти рожі, васильків, гвоздик. Дуже рідко на старих українських хустках можна зустріти зображення птахів: півників, голубів. Хустки також мали різний розмір: маленькі були більш повсякденними, великі одягалися на голову, а на грудях закручувались, щоб було тепло. Наприклад, якщо жінка несла маленьку дитину, то закутувала і її, і себе.
Традиційним все ж таки кольором для української хустки був саме білий. Ще у 1657 році є згадка шведського посла, який відвідав Богдана Хмельницького, про традиційні «білі хустки з бавовни». Тому більшість дослідників вважають, що національний характер української хустки полягає саме в білому кольорі.
У козацькі часи хустка також була символом вірного кохання, адже дівчата вишивали козакам хустки шовковими нитками та давали їм цей подарунок у дорогу з обіцянкою дочекатись їх повернення.
Однак й нині хустка не втратила своєї актуальності. Більшість українок мають традиційну українську хустку у своєму гардеробі, адже Різдвяний вечір та Коляду не можна уявити без даного аксесуару.
Цей автентичний аксесуар надає сучасним українкам колоритного образу. Звичайно з’явились нові сучасні візерунки, цікаві та неординарні форми, однак, як і колись, найбільш популярними є білі хустки з традиційними рослинними орнаментами троянд, а також червоні та голубі кольори.

Одягнеш хустину і ти - справжня жінка ,
Бо ти з України і ти - українка .
А наша хустина - жіноча прикраса
Із роду до роду , не втрачена часом .

Це витвір людини , це символ народу ,
І хустка жіноча не вийде із моди .
З чим можем зрівняти квітчасту хустину ?
Хіба є щось краще її на на заміну ?

У ній і традиції , в ній і культура ,
Хустки є для свята і є для зажури ,
Хустина , як пісня , легка і крилата ,
Як мамина ласка , як батьківська хата .

В ній осінь чарівна , в ній лагідне літо ,
В нім квіти найкращі в своїм розмаїтті ,
Хустина , як вітер приємний , весняний ,
І тепла та ніжна , як руки у мами .

У нас вишиванки , хустина , калина
Це символи й гордість , краса України .
У них вкарбувалась любов до Вітчизни
З появи на світ... і до самої тризни...

Це символ прихильності , символ прощання ,
Це символ скорботи і вічне кохання .
Хустки українські - найкращі у світі ,
Тож як же ми можемо їх не любити .

І мода на хустку у нас не зникає ,
Її кожна жінка на себе вдягає .
В сучасному стилі і гарно й звабливо
Завжди неповторно і дуже красиво .

Хтось носить хустину у будні , хтось в свято ,
Хтось скромну , просту . Ну , а хтось і багату .
Хустина для жінки завжди актуальна ,
А жінка в ній мила , приваблива , гарна .

І магію вічності хустка тримає ,
І , як оберіг , від біди захищає .
Садок в ній чарівний і листя , і квіти ,
І жінка в хустині прекрасна , як літо .

І знайте дівчата , в хустині - жіночість ,
Чаруйте коханих , хай бачать їх очі ,
Що ви їхні панни , таких більш немає ,
Як в нас, в Україні , чарівних і гарних .

           Тамара Франчук-Шандрук