Григір Тютюнник "Климко"

Джозеф Редьярд Кіплінг «Мауглі» .

Леся Українка "Лелія"

Василь Симоненко "Подорож у країну Навпаки"

Тарас Шевченко. Наймичка (Аудіокнига)

Тарас Бульба

Микола Гоголь - Тарас Бульба (1835) АУДІОКНИГА «Дума про Тараса Бульбу» український історичний фільм, 2009 р.

 

День Збройних сил України

Вітаємо з Днем Збройних Сил усіх, хто зі зброєю в руках стоїть на сторожі України!

Ви стали спадкоємцями високої слави українського козацтва, героїв визвольних змагань і переможців фашизму. Мужність і професіоналізм, виявлені українськими солдатами у ході миротворчих операцій, вже здобули молодому українському війську повагу і вдячність у світі.

У День Збройних Сил України бажаємо вірно і гордо стояти на сторожі спокою і блага країни, сміливо і легко витримувати усі натиски з боку противника, усувати будь-які проблеми і перешкоди на горизонті, зберігати спокій та оптимізм у душах, щастя й доброту у серцях.

Віримо, що Збройні Сили України і надалі з честю виконуватимуть свій обов’язок перед Вітчизною, надійно захищатимуть мир і спокій українського народу, а ваші сім’ї  і весь український народ спокійно відчуватимуть себе під надійним захистом .

 

Я – Кіборг.

Кіборг я – надзвичайна людина,

та із плоті і крові таки.

І сумує за мною дружина,

на дзвінок мій чекають батьки.

Так пишається мною країна –

я ж виконую справно наказ.

Найстрашніше – це смерть побратима,

а зі мною все буде гаразд.

Бо я Кіборг – незламний і сильний,

хтось придумав цю байку про нас.

І малюнок маленького сина

рятуватиме серце не раз.

Ще не раз буду я воскресати,

підійматись крізь морок і дим.

У сльозах промовлятиме мати:

«Повертайся додому живим…»

На згорілих постану руїнах

переможцем у дивній війні.

Я життя віддаю Україні,

бо воно не належить мені.

Так, я Кіборг по духу й по крові,

войовничий солдат проти зла.

Я укотре померти готовий,

щоб моя Україна жила.

Наталка Слободянюк. 24.01.2015. м. Вінниця.

Активні й пасивні дієприкметники

Герберт Джордж Уеллс «Чарівна крамниця»

Робота з таблицею.

Що привернуло увагу Джипа у вітрині	Що купували у чарівній крамниці	Що принесли додому
«Яйце є – яйця нема», «Лялька, яка плаче, як жива», «Купи й дивуй друзів», «Монета є – монети нема», «Чарівна пляшка»	Чотири скляні кульки, «Купи й дивуй друзів», «Яйце є – яйця нема», «Лялька, яка плаче, як жива», коробку з олов’яними солдатиками	У трьох коробках звичайні чудові олов’яні солдатики, в четвертій – «кошеня, маленьке, біле, жваве кошеня, дуже веселе, з чудовим апетитом»

    «Коли я оглядаюсь на дні дитинства, мені частіше всього пригадується якась таємниця, яка за­повнювала тоді собою і життя, і весь світ. Ця таємниця ховалась повсюди, і кожного дня найголовнішим пи­танням було: коли ми на неї нарешті натрапимо», — ділився спогадами індійський поет Рабіндранат Тагор.      

    І справді,  відкриття чекають на кожному кроці. Щаслива та людина, якій вдалося зберегти в собі захоплення світом, очікування дива, дар знаходити

радість, здавалось би в буденних речах. Герої оповідання Герберта Уеллса «натрапили» на таємницю — «Справжню чарівну крамницю», та як по-різному сприйняли вони подарунок долі!

  

    Складання порівняльної таблиці сприйняття дорослого та хлопчика під час огляду виставки

Зміна почуттів батька	Зміна стану сина
1. Байдужість. 2. Здивування.   3. Задоволення. 4. Тривога. 5. Підозра й побоювання. 6. Обурення. 7. Нерозуміння.	1. Цікавість. 2. Подив. 3. Захоплення. 4. Схвильованість. 5. Радість.

Цитатна реконструкція таблиці

Зміна почуттів батька

Зміна cтану сина

1. «Але мені й на думку не спало завернути туди …». 2. « … у крамниці я цього не чекав». 3. « - Непогано! – кинув я, сміючись». 4. «Невдовзі я з невиразною тривогою і почуттям, дуже схожим на ревнощі, зауважив, що Джип ухопився за його палець …». 5. «Ця крамниця вже починала викликати в мене підозру і побоювання». 6. «Я обурено викинув її (кульку) на бруківку». 7. «Але нічого чарівного в них(солдатиках) я так і не помітив …»

1. «Джип уважно роздивився свою кульку, потім дві ті,що лежали на прилавку, і зрештою запитливо підвів очі на продавці …» 2. «…Це була чарівна крамниця, і тому Джип не поспішив одразу до прилавка, як бувало …». 3. «Хлопчик говорив дуже мало, але очі його були промовисті. Багатозначними були і його руки, що тримали біля грудей покупки. Джип стояв невимовно схвильований». 4.  «- Тату, а мені ця крамниця подобається!» 5. «Він не був наляканий, не був розгублений; його просто страшенно тішило те, як минув день …»

      Висновки.

      У творі показано зміну почуттів батька – людини прагматичної (його цікавить лише ціна), далекої від світу мрії і фантазії, в якому живе його син. Він багато в чому нагадує містера і місіс Бенкс з повісті П.Л. Треверс «Мері Поппінс».          Водночас автор зображає стан хлопчика, відкритого для див. Не випадково навіть у звичайнісіньких солдатиках він бачить чарівних.

      Дискусія над проблемними запитаннями.

* Що, на вашу думку, символізував чортик, який приліпився до рукава роздратованого батька?

* Як можна пояснити вислів: «Кожен бачить навколо себе те, що сам хоче бачити»?

* Чому, на вашу думку, одні люди вміють бачити диво навіть у звичайних речах, а інші не помічають дивовижного й у незвичайному?

* Що символізує чарівна крамниця?

* Як ви вваджаєте, чи стане Джип схожим на свого батька, коли виросте?

    

 Домашнє завдання.

Усний твір-роздум: «Що носять зі собою дорослі та діти?»

Марина Павленко – наша сучасниця. З-під її пера вийшли десятки творів, героями яких є ваші ровесники.  Це звичайні діти, хіба що, можливо, уважніші, а ще їх оточують казкові предмети, що розкривають свої чарівні властивості в потрібний момент. М. Павленко сприймає дитину   як велике  чудо, а дитинство – як святкову казку.  

   Народилася Павленко Марина Степанівна народилася 30 березня 1973 року в селі Старичах Яворівського району Львівської області. У дворічному віці переїхала з батьками на Черкащину. Протягом 1991–1996 років здобула вищу педагогічну освіту в Уманському державному педагогічному інституті імені Павла Тичини.

    З 1995 по 2000 роки працювала вчителькою початкових класів Уманської міської гімназії. З 2000 року – викладач кафедри української літератури й українознавства Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини.

   Кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій. Упорядник спогадів про Павла Тичину.

      Друкується з 1990 року. Автор поетичних збірок «Бузкові зошити», збірки оповідань «Як дожити до ста», романів для підлітків «Русалонька із 7-В…», циклу казок «Півтора бажання».

     Марина Павленко багато публікується в періодиці, мистецьких часописах, закордонних збірниках.

         Має також малярський хист. Ілюструвала книжки-розмальовки для дітей і власні книжки.

          Письменниця неодноразово перемагала в літературних конкурсах: «Гранослов», «Привітання життя», «Коронація слова».

          Марина Павленко – лауреат літературної премії «Благовіст», міжнародної премії Олеся Гончара.

             З кожною новою повістю М. Павленко розширюється тематичне коло її творів, проте незмінними завжди залишаються увага та любов до людини, співпереживання героїв і взаємодопомога. Маленька героїня повісті «Русалонька із 7-В…» постійно намагається знайти відповідь на запитання: «Що стоїть на перешкоді людському щастю? Навіщо казки з нещасливим закінченням?» Шукаючи відповіді на ці питання, з нею трапляються неймовірні пригоди.

Зима

Хуха- Моховинка

На маленькій планеті

Засвіт встали козаченьки