КЗССР "Ліцей імені Героя України Миколи Паньківа "

Показ дописів із міткою Відеофільми. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Відеофільми. Показати всі дописи

четвер, 26 лютого 2026 р.

Леся Українка — потужний духовний світоч

 


Твій голос в пісні нашій, в нашому житті,
Твоя зоря цвіте над рідним краєм,
Так! Ти жива! Ти будеш вічно жити!
Ти в серці маєш те, що не вмир

середа, 1 жовтня 2025 р.

На Покрову...


 На Покрову ідіть на могили!

До полеглих Героїв ідіть!

І моліться, моліться щосили,

Оберемками квіти несіть!


Не спішіть! Бо ж у кожного справи...

Пом'яніть. Тихо шану складіть.

На місцях поховання і слави

Про життя їх і чин помовчіть.


Не волайте високії гасла!

Їх Господь там вшанує, як слід...

Але тут, де їх зірка погасла, -

Пошануйте потоптаний цвіт!

Ще жили б, ще жили б соколята...

Ще б топтали росу по землі.

Бо ж для щастя зродила їх мати,

Та забрали його москалі.

Тож живіть і за них, і за себе -

Лиш не зрадьте, не зрадьте, прошу!

Попросіть для них в Господа неба,

Але я... але я не прощу.

"Не прощу!"- у цей день я волаю. 

За потоптане щастя синів...

Але ви помоліться, прохаю,

Бо ж у мене немає вже слів...

Скільки  вже у землі лежить цвіту

За століття-епохи-віки...

Мабуть, можна всю землю встелити

У скорботнії квіти й вінки...

Та в сучасних Героїв є місце,

Куди можна прийти у цей День!

На могили їх... Тож зупиніться

Й помоліться за кожне з наймень.

Валентина Матвіїв


вівторок, 19 листопада 2024 р.

1000 днів боротьби і свободи....

 

    Одна тисяча днів ...

За якими поламані долі...
Одна тисяча днів...
За якими сто тисяч ночей...
Одна тисяча днів...
Смерть свій збір не вміщає в подолі...
Одна тисяча днів...
Ріки сліз, що пролиті з очей.
Одна тисяча днів...
Календар їх злічити не в силі...
Одна тисяча днів...
В воєдиному кров і метал...
Одна тисяча днів...
Україна всім тілом на грилі...
Одна тисяча днів...
Як відкрився бісівський портал.
Одна тисяча днів...
Кров, від люті, зробилась смолою...
Одна тисяча днів...
Пезперервна холодна зима...
Одна тисяча днів...
Світ реальності поза шкалою ...
Одна тисяча днів...
У яких зовсім світла нема.
Одна тисяча днів...
Мов на жорнах зерно перетерті...
Одна тисяча днів...
Гул сирени натомість пісень...
Одна тисяча днів...
В повен зріст ми обличчям до смерті...
Одна тисяча днів...
Мов один закровавлений день.
Одна тисяча днів...
Хід історії пише руїна...
Одна тисяча днів...
Кров'ю писаний кожен листок...
Одна тисяча днів...
Ні !!! Не вмерла моя Україна !!!
Одна тисяча днів...
Свій найважчий вивчає урок.
Галина Момот (19.11.2024.)



-0cEq0q9BrSpONUuENP4JLR6nug3vM/preview" width="640" height="480" allow="autoplay"> <iframe allow=;" width="640">

середа, 24 травня 2023 р.

Знов бунтує рюкзак.....


Знов бунтує рюкзак –

не вміщає ніяк

всіх підручників шкільних,

та кросівок до них,

та м’яча, та бутербродів…

Крекче і гукає: «Годі!..»

         Наталка Поклад.






М"які улюбленці ...



Що розважає і донечку, й сина?
Іграшка! Скаже вам кожна дитина.
Іграшка – радість, що бавить і вчить,
Іграшка поруч – уже й не болить.

Іграшка стільки можливостей має,
Іграшка стільки світів відкриває.  
Іграшку дати свою не шкодуй,
Лагодь, піклуйся, як друга шануй.

Іграшку можна собі змайструвати,
Іграшці можна про все розказати.
Друг засмутився, то друга потіш,
Гратися разом завжди веселіш.





середа, 8 березня 2023 р.

 

Прости нам, батьку наш великий,
За те, що вчилися не так
І злий народ страшний, безликий
Нас обернув на неборак...
На прохачів у цьому світі,
А сам прийшов до нас з мечем.
Твої онуки гинуть, діти
І кров козацька знов тече.
А треба було рів глибокий,
Залізні двері від м@скви,
То не прийшли б до нас наскоком
Сини бурятії й туви.
На нас би не напали зранку,
Коли ще спали діточки,
Не розірвали б вишиванку
На грудях матері й дочки.
Якби ми вчились так, як треба,
То вдосталь в нас було б мечів.
Просили б допомоги в неба,
А не в заморських паничів!
Якби ж то мову шанували,
Чужої — крихти не взяли —
Самі б у себе панували
Чужинцям відкоша б дали!
Отож, усім пересторога:
Борімось, браття, за життя!
Плекаймо мову, вірмо в Бога,
Бо лиш у цьому майбуття!

четвер, 28 липня 2022 р.

 Повертає на осінь.Повертає на зиму.

Будем сіяти в полі ми пшеничку озиму.

Будем лущити стерні, волочити облоги

І в росі вже холодній мити босії ноги.

Повертає на осінь.  Вже давно повернуло...

Літо в жовтому платті на горбочку заснуло.

Не чіпай його, тату, хай поспить, бо стомилось.

Бо п"ять днів жнивувало, а три ночі молилось.

І спітніла сорочка йому липне до спини.

Біля плоту схилився оберемок калини.

Кетяг гне її долу, листя вітер зриває.

Боже літечко сохне, на полях вигорає.

Повертає та й славно. Осінь гостить задарма.

Лиш війна в нашім домі... Що це - фатум, чи карма.

Лише слабне дитина у нервовім риданні.

Лише в хлопчика Колі ці деньочки останні.

І ця осінь по тілі то шкребе, то лупцює.

І зима так зухвало під порогом танцює.

Загубилося літо і весна десь далеко...

І вже в небі літають молодії лелеки...

Г.Потопляк.


неділя, 10 липня 2022 р.

Рибки

 

Юра ловить
Рибку ловку,
Скоро мовить
Скоромовку:
— Випірнай-но,
Рибко, близько!
Розсипай-но
Срібні бризки! —
Щоб спіймав я карася,
Карася — з порося!

     Грицько Бойко



вівторок, 7 червня 2022 р.

Останній дзвінок


Останній дзвінок заплаканий

Останній дзвінок засмучений

Розбиті навчальні заклади,

А ті, що вціліли, без учнів

На тихих подвірях так порожньо

Без сміху, без квітів і святості

І в серці так холодно й морозно:

Останній дзвінок без Радості

Останній дзвінок за екранами,

І камери навіть увімкнені

Не діляться діти планами

Печаллю канікули зіткані

Збирається клас одинадцятий,

І сльози з очей не втираються

Дорослими стали в сімнадцятий,

Кудисьвідлітати збираються.

Останній дзвінок з ненавистю!

Болем і страхом охоплений.

Рашисти хай в маї маються!

 А нас хай залишать у спокої.

Хай вищезнуть дощенту всі вони!

Хай зникнуть, хай кануть у Лету!

Останній дзвінок без голосу

Нас кличе до старту і злету.

Ольга Багінська















четвер, 19 травня 2022 р.

Вишиванка-броня української нації

 

Коли в небі прокинувся ранок,
І щебечуть в саду солов'ї.
Розливається тихий серпанок
На твоїй українській землі! -
Одягни ти свою вишиванку,
Яку ненька з любові сплела,
І зігріє тебе на світанку,
Молитовне святе вишиття!
Коли край потопає в руїнах,
І війна розриває життя -
Ти не стій, не спиняйся на схилах,
Одягайся в святе вишиття!
І воно збереже твою долю!
Від біди і від куль захистить!
Вишиванка врятує від болю,
Допоможе у відчаю мить!
І коли ясне Сонце засяє,
Заясніє небесна блакить.
І кохання в душі розцвітає,
Радість в душу твою прилетить -
Ти цінуй Україну і волю,
І сорочку - святий оберіг.
Край дороги вербу і тополю,
Рідну хату й батьківський поріг!
Слава Слободян