понеділок, 2 листопада 2026 р.
неділя, 1 листопада 2026 р.
вівторок, 20 жовтня 2026 р.
середа, 30 вересня 2026 р.
четвер, 10 вересня 2026 р.
ДЯКУЮ БОГУ ЗА ОСІНЬ
Я дякую Богу за
ще одну осінь,
За стрічку сріблясту
в моєму волоссі,
За стоптані туфлі,
за зношені плáття,
За жменьку золи
із кохання багаття.
За вéсну, що вже
недосяжно-далека,
За літо, що в ирій
поніс вже лелека,
За душу, якій ще
не віриться й досі,
Що вогники айстр вже
запалюють осінь.
Змолочене жито
і зібрана гречка,
Хитається буднів
похмурих вервечка.
Між тиском та кавою
йде суперечка,
І вже в косметичці —
рецепти й аптечка.
На пару з безсонням
частішають ночі
І без причини —
заплакані очі,
Уже не зозуля —
сорока скрекоче,
А вперта душа в осінь
вірить не хоче.
А вперта душа
заблудилась у літі,
Де спів солов'я і
веселка в блакиті,
Де щастя п'янке й міцно
з'єднані руки,
Де серце не знає
ще болю розлуки.
Блукає душа моя
в юності й досі.
Гукаю — крик губиться
в різноголоссі...
З сріблястою стрічкою
смутку в волоссі
Іду зустрічати життя
свого Осінь...
неділя, 23 серпня 2026 р.
Губляться зорі в серпневих сузір'ях,
Жменями падають в стиглу траву.
Ген, полетіли ключем в надвечір'я
Буслики білі , лишивши журбу...
Пахне полин із кадильниці Бога.
Очі закрию — така благодать.
Стелиться в осінь вузенька дорога,
Листям горіховим ранки тремтять...
Мліють аргонії в царстві квітковому,
Літо спиває медвяний нектар.
Шиють сукенки із шовку бузкового
Айстри розхристані кольору хмар...
Хтось шарудить сухоцвітом запиленим,
Мак торохтить, як пустий маракас.
Час, коли стишено й трохи знесилено
Служать на небі святий парастас...
Десь, поміж саду, зажурено крутиться
В грушах, припечених сонцем, оса.
Пижмо на ґаночку з м'ятою сушиться.
Яблука гупають. Серпень. Краса...
20.08.2025
Людмила Галінська
Підписатися на:
Дописи (Atom)