Патріотизм – це задеревенілі в незвичності пози руки найдорожчих людей на давніх родинних світлинах.
Патріотизм – це невтомна пучка, що сіє під вікном вічні мальви й чорнобривці.
Патріотизм – це жменя столітнього попелу, в якому дрімає жарина повстань і Майданів.
Патріотизм – це теплий приклад автомата, на якому завжди гаряча рука воїна.
Патріотизм – це рука будівничого, що наперекір усім вітрам і чортам закладає цеглини державності.
Патріотизм - це невтоменні руки садівника, що зрощує виноград на вино надії.
Патріотизм – це рука митця, що виводить на папері слова розради і поклику.
Патріотизм – це кулак перед писком виродженця й капітулянта.
Патріотизм – це долоня жінки на лоні, в якому зріє дитя нового Українського світу.
Патріотизм – це рука батька, що веде за рученя свого сина до діда.
Патріотизм – це десниця на корогві, яка благословляє наш Дім. Pro Patriа!
З ними Бог, з цими руками, що тримають Колиску над прірвою…
Патріотизм – це невтомна пучка, що сіє під вікном вічні мальви й чорнобривці.
Патріотизм – це жменя столітнього попелу, в якому дрімає жарина повстань і Майданів.
Патріотизм – це теплий приклад автомата, на якому завжди гаряча рука воїна.
Патріотизм – це рука будівничого, що наперекір усім вітрам і чортам закладає цеглини державності.
Патріотизм - це невтоменні руки садівника, що зрощує виноград на вино надії.
Патріотизм – це рука митця, що виводить на папері слова розради і поклику.
Патріотизм – це кулак перед писком виродженця й капітулянта.
Патріотизм – це долоня жінки на лоні, в якому зріє дитя нового Українського світу.
Патріотизм – це рука батька, що веде за рученя свого сина до діда.
Патріотизм – це десниця на корогві, яка благословляє наш Дім. Pro Patriа!
З ними Бог, з цими руками, що тримають Колиску над прірвою…
"Письмо щоденне".
Мирослав Дочинець
Немає коментарів:
Дописати коментар