Буває....

Буває хочеться мені не раз
Поїхати в малесеньке село,
Де повністю відсутні світло, газ,
Щоб небагато там людей жило.
Щоби ніхто мене не турбував,
Не вказував, що вірно, а що ні,
Не розмовляв, не телефонував,
Не бачити б проблем і метушні!
І в тиші тій набутись досхочу,
З думками залишитись сам-на-сам,
А ввечері, в хатині, під свічу -
За все подякувати щиро небесам!
Відчути сил, енергії притік,
Що йде з землі, з повітря, що навкруг,
Щоб негатив, що назбирався - втік,
Позбутись з тіла і душі усіх напруг.
Побути б там хоча би пару днів,
Відчути тихий присмак самоти...
Напевно, кожен з нас, колись хотів
На край землі, хоч раз в житті, втекти!

             Людмила Степанишена