Біжить ріка...

Біжить ріка, спадає календар,
Коротке літо, осінь, знову літо,
А поруч знов проходить молода
Душа і вкотре бубонить сердито:

«Ну що ж таке, і звідки ці роки!?
Жовтіє листя, сил дедалі менше!
Та мало би все бути навпаки,
Я ж тільки жити почала нарешті!»

А я кажу їй тихо: «Перестань,
Ти не старієш, бач, яка ти краля!
А те ,що там говорить календар...
Скажу відверто - відправляй подалі!»

                              В. Пригорницький