Коли мене образити...

Коли мене образити хтось хоче,
Кидаючись словами досхочу,-
Аж чую, як зубами він скрегоче,
А я собі тихесенько мовчу.

Коли неправду кажуть мені в очі,
Чи хваляться, що все їм по плечу,-
Знайшла б я, що сказати їм охоче,
Та я собі тихесенько мовчу.

Коли я чую крик в свою адресу,
У відповідь ніколи не кричу,
Не має в мене зовсім інтересу,
І я собі тихесенько мовчу.

Навіщо тратити своє здоров'я й нерви?
Вже краще кривдника свого провчить.
Бо кажуть, що людина, гірше стерви,
Якщо у відповідь тихесенько мовчить.

                         Людмила Степанишена