Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

Навшпиньки в дім заходить тихо осінь,
роззувшись сивим листом на траву.
Дощем полоще горобинні коси,
пече в духовці запашну айву.

А хто ж до тебе, осене, торкнеться?
Хто ж підбере акорди на вітрах?
Кому ти люба? Хто тобі всміхнеться,
збираючи каштани у очах?

Хто, осене, візьме тебе за руку
і поведе в метіль і снігопад?
Напевно, я. Без подиху, без звуку
зварю тобі гарячий шоколад.

Кольорові негативи #ОК