Густий листопад, як туман, перелився в думки,
проник у невидимі шпари холодного серця.
Ти пишеш листи у долоню чужої руки,
а потім чекаєш, коли цей зв'язок обірветься.
Бо то #листопад на сто вісім частин поділив
короткі два дні і найдовшу на світі розмову,
в'язав перевеслом уламки несказаних слів
і знову курив, хоч покинув давно, але знову...
Такий листопад! Нам до нього рости і рости,
дивитись в екран і чекати повернення ранку,
бо ми диваки, що спочатку ламають мости,
а потім купують забуті зруйновані замки.
Немає коментарів:
Дописати коментар