Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

Відріж мені крила,

Тупим по тупому..

Хай краще малюю

Червоним поля...

Хай правди не пишу

Ніколи ..нікому..

Обріж по живому

Убий моє Я..

І може так легше,

Писати яскраво,...

Вуаллю закрити,

Як було колись..

Втікай,моя музо

Від чорного сплаву..

Шукай романтизму..

Все вгору,не вниз..

Як можна забути,

Що хлопці вмирають..

Що руки і ноги..

Війна обрива..

І як не писати,

Що діти страждають..

Без дому,без мами

Життя,як тюрма..

А ще.. то так страшно..

Добро геть забули..

Не в моді хороші..

А в моді-круті..

Мені так здається,

Що люди заснули..

Снують в своїм світі,

Премудрі і злі..

Наразі не можу,

Щось інше писати..

Надія все є...

Та мізерна вона..

Обріж мені крила..

Я буду мовчати..

Великдень на часі...

В країні...війна

Світлана Дубицька