ГОРІХОВИЙ СПАС
Заколосився урожай,
Настояний нектаром літа —
Між літом й осінню межа
Така тонка і непомітна…
Але прийшов вже третій Спас,
Просіяв сумніви, як просо —
Хоч літечко ще ніжить нас,
Та зроблено вже крок у осінь.
Вальсуєм з осінню ми в такт:
Пора осіння — радість, втіха!
І треба жити! Жити так,
Щоб не дісталось на горіхи!
© Володимир Присяжнюк
Немає коментарів:
Дописати коментар