Не та тепер у нас зима -
Бурчав під ніс старий Кузьма.
Не ті сніги, якісь убогі.
Лиш падають і вже вологі.
Вже тануть, тонуть у воді.
Лежать околиці руді.
На хвіртці мох, на дверях сирість
І як відчути Божу милість.
Як до тепла у січні звикнуть.
І Морозенка за вус смикнуть.
Зігрітися і взять лопату
Та й викидати сніг за хату.
Не та зима. Все вперемішку.
Весна готує нам лемішку.
А літо борщ із лободи.
А осінь пійло із води.
Бурчав Кузьма, а з ним і Гриць -
Зимою і без рукавиць?!
Ну як, скажіть, ну як це, як
Щоб був на часі кобеняк.
Такі часи. Модерні зими.
Сніг і мороз є дорогими.
Дешеві - трина, сіра мряка
І неміч і хвороба всяка.
Бурчав Кузьма і пес казився.
Шпак на калині примостився.
І просиналася трава.
Мовчала баба снігова.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар