І все-таки на світі варто жити...
Когось кохати, а когось любити
І новий день ,як свято, зустрічати
У добре вірити..Погане забувати..
Навчитися прощати... І простити...
Когось зустріти , лишніх відпустити
У серці зла й образи не тримати
І підніматись ,впавши ...І літати..
І все -таки на світі варто жити..
Чомусь навчитись,а когось навчити
І кожній миті ,мов дитя радіти
І посміхатися..І ,навіть ,сльози лити..
Приймати ,як урок ,кожну поразку
Хай боляче..І,правда,дуже важко ..
Та кожна біль нас робить ще сильніше
Душу чистішою,а серце, ще мудрішим.
І все -таки на світі варто жити..
Сіяти квіти і дітей ростити
Після дощу веселку виглядати
Вночі зірки у небі рахувати.
І дарувати посмішку —так просто
Й чекати рік Новий ..Весну і літо в гості
І в диво вірити ,в стару чарівну казку..
У людську щирість, у любов ,добро і ласку
І все -таки на світі варто жити..
Щоби почути правду в цьому світі..
Перемагати зло,біди,нещастя,
Якщо їх оминути все ж не вдасться.
Навчитись дякувати Богу,людям,часу
За кожен крок,за все ,що було НАШЕ
Прийняти все,чого вже не змінити
І цінувати це життя..Його любити ..
Бо справжнє щастя —просто бути...жити..
Лариса Юсковець Сєрікова
15.12.2021
Немає коментарів:
Дописати коментар