Українкам,
Яким безжально обірвали політ...
*******
Я мала світу так всього сказати
...Тяжка рука скривавленого ката
І постріл в груди:
Ось і вся любов!
А я хотіла про жіночу тугу,
Про сокровенне, про щемливий біль,
Про те, як мріялось в обіймах свіжих лугу!
...Та постріл в груди: Більше і не мрій!
Я ще в собі носила стільки віршів-
Вони, як мальви, проросли в мені...
Я б не таїла, я б роздала іншим!
...Та постріл в груди: Забери собі!..
А я ж лиш жінка... Чим я завинила?
Що Бог мені подарував талант?!.
Писати так, щоб слово мало силу...
...Та постріл в груди: Хай би не давав!..
Щоночі я збираю, що не вспіла,
З зірками в сни на землю мовчки шлю...
Шукаю тих, котрі би дотворили,
Котрі б спинили кулю на льоту...
...Я мала світу так всього сказати
Та народила жінка-мати - ката
Він віршів не любив. Убив...
Галина Левкович
Немає коментарів:
Дописати коментар