Уже в музеї і вінки, і свити.
І шапки-бирки тяжко уявити.
І плахти, і запаски із каймою
Давно покрились долі сивиною.
В музеї дохи, камизельки, гуні.
І там же курені, з токами клуні.
Весь крам в сувоях з конопель і льону
Пропав з життя і навіть лексикону.
Знайшли свій прихисток в музеї бодні, ступи.
Там всі віки зібралися докупи.
Там черепки з печатками на лобі
Давно лежать на припіку в жалобі.
І баби кам"яні, і дошки з "Чайки"
Стоять, лежать, загорнуті в куфайки.
І мідяки там за свою монету.
І там життя давно без марафету.
Усе в музеї - цілії епохи
Розповідають про життя Явдохи.
І її мужа - мужнього Кіндрата.
Ось цим усім історія багата.
Ось цим вона і дотепер красива.
Хоча давно її голівка сива.
Та руки все ще плуга пам"ятають.
В музеях люди доленьку ховають...
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар