Чекаю літа...
Сплакалась весною.
Чекаю квітів. Тих, що у полях...
Минає травень. Він ятрить журбою.
За тих " пташОк", що гинуть у боях...
Чекаю літа...
Бо весна не гріє.
Старіє травень. Разом з ним і я...
Пливе життя... Хтось нову долю сіє.
Хтось вже відцвів. Хтось виполов зіллЯ...
Чекаю літа...
Може потепліє...
Серед ромашок маки проростуть.
І десь в душі (на дні) іще жевріє
Свіча "надій.".. Аби лиш не здмухнуть...
Людмила Галінська
Немає коментарів:
Дописати коментар