Мій Тарасе..
Батьку сивочолий,
Плачеш, мій Пророче, в небесах,
Почорніло українське поле,
По куточках бродить дикий страх.
Ціляться ординці у народи,
Убивають діточок малих,
Ну яка чортиця їх там плодить!
Покидьків потворних і тупих!
Але знаєш, батьку мій Тарасе,
Ми не боїмося тих катів!
Не здалися ворогу ні разу!
Не зумів здолати,не зумів!!
Заповіт ми ще раз прочитали!
Обтрусили порох із броні!
І прогнали,нечисть ту погнали!
Із своєї рідної землі!
Хоч ціна кровава і висока,
Молимось, герої в небесах..
Україно,панно синьоока..
Пташечко свобідна у степах!
Довго ще оплакувати будем,
Хлопців,мам і діточок малих,
Ми тобі ніколи ,не забудем!
Помстимося дико ми за них!
Ти ж ізгой,а зовсім не країна!
Просто територія пуста!
І тебе чекає, та руїна,
Не сховаєш злочин від Христа!
Ми ж воскреснем!
З попелу воскреснем!
Відбудуєм всі міста свої!
Перемога,голубом небесним,
Розсипає зілля по землі.
І тоді,Тарасе,відпочинем,
Заспіваєм,батьку,заповіт!
Господь Бог"сусідів" нам ,зачинить!
Як лихого,на багато літ!
Світлана Д.
Немає коментарів:
Дописати коментар