Уже й Петрівка. Піст, та й годі.
Вже перші ягоди в траві.
Черешні вибрались по моді -
Червонобокі і руді.
Вже вишні щічки показали,
Вужі із нір повилізали.
Йде помалесеньку до жнив.
Уже й Петрівка. Дощик мочить,
Туман лягає на поля.
Черв"як поволі землю точить,
П"є воду жадібно земля.
Йде до Івана й далі, далі.
Говіть пора, молитись час.
Намокло плаття і сандалі
І повно горя біля нас.
І повно сліз, війна триклята.
Куди не глянь - дими, дими.
Нема ні радості, ні свята,
Нема ні сонечка від тьми.
Один лиш стрес в душі і тілі.
Одна лиш кров на рукаві.
І кожен ранок переписка -
Чи всі в строю, чи всі живі.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар