Вже відчуваю - мізеріє день.
Вже товща ніч і набирає силу.
Ячмінь і жито сиплеться з кишень
У лоно трав, в обійми дев"ясилу.
Міліє річка, заростає дно
Зеленим і рудим цупким бадиллям.
І грає в бутлі ягідне вино,
І вся картопля вкрита свіжим зіллям.
Жнивує літо в полі. Знов жнива.
До осені три свята і два кроки.
Місцями потолочена трава.
Місцями калабані на два боки.
Ну а на третім - жовта алича.
Колючий кущик дрібної шипшини.
Палає липень так, як та свіча,
Як кущ порички, як листок калини.
Палає липень, от-от догорить.
І буде далі днина мізеріти.
І буде баба в валянках ходить
І за собою котика водити.
Г.Потопляк
Немає коментарів:
Дописати коментар