Серпнева тиша. Квітнуть чорнобривці.
Солодким медом змазані вуста.
Ще сонце гріється на аличі і сливці.
Ще бриця і календула густа.
Гірчить полин, скисає сир у глеку.
Жовтіє на городі лобода.
Вже небо кличе журавля й лелеку.
Вже темною стає в ріці вода.
Закон природи - молодість старіє.
Весняна повінь сушею стає.
Зелене чахне, на очах жовтіє
І ранок хустку з скрині дістає.
І на душі відчутна прохолода.
І у думках вчорашні почуття.
У серпня тепла, лагідна погода
І стільки ще юнацького життя.
А чорнобривці квітнуть перед Спасом.
І промовляють - Боже помагай.
Течуть грушки солодким, пряним квасом
І їхній запах лине прямо в рай.
Г.Потопляк.
2021.
Немає коментарів:
Дописати коментар