А очі наші - дзеркало душі.
У ньому всесвіт і мікрони долі.
У ньому серця потайні ключі
І та весна, що вічно квітне в полі.
У ньому все - тендітні почуття,
Які в нас очі, то й таке життя,
То ненависть, то лиш палке кохання.
То смуток, то жалі, а то екстаз.
В очах весь зміст вчорашньої вечірки.
Там діалоги із коротких фраз.
Там мед солодкий і полин там гіркий.
Усе в очах. Поглянь на божий лик.
У Бога очі як глибоке море.
Там лине допомога з під повік,
Дає пораду і тамує горе.
У матері лиш ніжність ув очах.
У батька лиш турбота й допомога.
Душа моя, ти плачеш по ночах.
Очами плачеш й молишся до Бога.
Тебе не можна у руці тримать.
Тебе пізнати можна через очі,
В яких то смуток, то лиш благодать.
То світло-світло, то чорнющі ночі.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар