Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

 

Зірву чебрець та й понесу до хати.

Зірву жоржини, сальвії, льонок.

І буду знову літо виглядати,

І буде дим лягати на садок.

Зірву траву, кропиву й подорожник.

Троянду буду до лиця тулить.

Напише "Сонце" на вікні художник,

Щоб зими ці холодні пережить.

Напише вірш про осінь дощ марудний.

Складе мотив до нього пташеня.

І буде довгим, тихим вечір нудний.

І буде знов мурчати кошеня.

Пора осінніх привидів і глюків.

Химерних мрій і роздумів про світ.

Зірву листок, візьму його на руки

Та й понесу до осені воріт.

Складу букет з натхнення і надії

На молодість, на літо і весну.

Мене зустрінуть верби золотії,

Я з ними ляжу, з ними і засну.

Г.Потопляк.