Осінній день, а втім – вже Катерини,
Дмитро, Роман відбули іменини,
Михайло білим конем гарцював,
Листопад Зимі руку цілував.
Шукають змерзлих пальців рукавички,
снопами стали в хаті хризантеми,
поети строчать Осені поеми.
Вже мак підсох, полускані горіхи,
бурульки перші висять попід стріху.
От, і Григорія - вже скоро піч білитимуть,
а там жінки дванадцять страв варитимуть.
Горішка прагне всюдисуща білка,
відлунням літа зі шипшини гілка.
З Зимою ще змагається трава,
гелгочуть гуси, певно до Різдва…
Леся Дмитерко
24.11.2023
Немає коментарів:
Дописати коментар