Калина багряна. Студена вода.
Жовтіє береза й осика.
А в світі то радість, а то лиш біда.
І осінь холодна й велика.
А в світі тривога, багато тривог.
І викликів, фарсу, комедій.
На все це із неба дивиться Бог.
І лиш півжиття до трагедій.
Півмилі до світла, два кроки до тьми.
А в світі царі-арлекіни.
Обшарпана бідність повзе коліньми.
В багатства зерно до зернини.
Маєтки і яхти, півсвіту землі.
І банки із сріблом і златом.
А в бідності пенсії зовсім малі.
І вибори знову з плакатом.
І знову війна, і знову вона.
І вірус нас косить й жирує.
А скоро ще й холод, марудна зима
Осінні дороги зруйнує.
Зникає духовність, пропали пісні.
Настала пора лиш молиться.
А як же нам тепло було навесні.
Тепло і донині нам сниться.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар