Хустка, хусточка, хустина...
Баба Хівря і Юстина
Мали хустку й не одну -
І на літо, й на весну.
І на зиму на всі плечі
Від морозу і хуртечі,
І на осінь, щоб затишна,
І на свята пишна-пишна.
Хустка тітки, хустка мами
Не якісь тобі панами,
Не косинки, не вуалі,
І не вив"язані шалі,
А сатинові долини,
Квіти й трави України,
А шовкові, і тернові,
Ночі й ранки калинові.
Хустка-стрижечка на свята,
До роботи лиш картата,
На хрестини лиш біленька,
А до шлюбу розовенька.
І на смерть та, яка люба,
І не тонка, і не груба.
Щоб весна в ній розквітала
Й на подушечці лежала.
Отака у хустки доля -
Метри лісу, морґи поля,
Нитка льону, льону мичка.
В хустці гарна молодичка.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар