До Міжнародного дня скрипки
Тужила скрипка, плакала душа,
І сльози замерзали на морозі.
У мандри вечір знову вирушав,
Ридала скрипка, і тремтів смичок,
Схилились у журбі старі дерева,
А холод пробирав аж до кісток,
Морозив ніжні руки скрипалеві.
Мелодія щемка аж до зірок.
Творила ніч нову чуттєву арію.
Торкався ніжно струн старий смичок
На скрипці віртуоза Страдіварі.
Ніна Арендар
Немає коментарів:
Дописати коментар