Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

 

ТАКИЙ СОБІ РОЗДУМ ПРО ОСІНЬ І ШКОЛУ.

Осінній день. У школі знову дзвоник.

На водопій побіг осінній коник.

І полетів у вирій сизий птах.

І вітер застогнав на берегах.

Згортався день в клубочок непомітно.

В душі було і слизько й перелітно.

У тілі теж було не дуже гордовито.

І вже давно скінчилось в ньому літо.

Залишилися спогади й недужість,

Якась причинність, і якась байдужість.

Якісь обрАзи тлумились в подолках.

Висів листок на їжакових голках.

Все непомітне, ніби й нетактильне,

Але зворушливе і неповторно стильне.

Ці клени, і ці роздуми про суще -

Про все, що вічне, просто невмируще...

І знову дзвоник. Скінчились уроки.

Порозбігались діти на всі боки.

Порозлітались діти по селі.

Залишилися в школі вчителі.

А потім і вони пішли додому.

Залишили за партами лиш втому.

І баночку порожню із-під "кОли".

І своє серце прямо біля школи...

Г.Потопляк.