Поки Європа мирно спить
На мене іскандер летить.
І не один, і так щомиті.
Стоять машини всі побиті.
Стоять без вікон всі балкони,
І сходи, і ліфти безлюдні.
Стоять ялинки чорні в грудні.
У сажі двері, в диму спальня.
Без стін хитається вітальня.
Чорнюща дірка прямо з даху
На голови скидає бляху.
Бездонна вирва під парканом
На серці робить свіжу рану.
Поки Європа ще дрімає
До мене "онікс" підлітає.
І в цьому вирі, в цьому хламі
Життя гойдається на рамі.
А поруч стогне чоловік.
А скоро ж буде новий рік.
Салат, шампанське. Сюр та й годі.
Хтось вдягнеться по новій моді.
Хтось буде повзать по землі
І помирати на "нулі".
І будуть тости про любов.
І хтось проллє останню кров...
Такий ось час. Ми його свідки.
І все від "матушки-сусідки".
Г.Потопляк.
2023рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар