Їм треба літій, кокс, уран.
Земля потрібна, наша мати.
Потрібний їм пшеничний лан
І кущ калини біля хати.
Річки, моря і болота.
Їм все потрібно, крім народу.
Ось ця пшеничка золота
І перші огірки з городу.
Їм ні законів, ні угод.,
Ні пактів лінії кордону.
Їм не потрібний наш народ -
Хай втрапить весь він до полону.
Такі в них наміри й думки.
Такі в них дії біснуваті.
Вони для нас не свояки,
А вороги повік закляті.
І кожен день наш - в боротьбі.
І кожна ніч - бої тривожні.
Та ми є вільні! Ми живі!
І наші кроки переможні!
Галина Потопляк.
15. 01. 2025.
Немає коментарів:
Дописати коментар