Є люди-квіточки...
милуєшся ними усе життя...
Є люди- ниточки...
на них тримається уся земля...
Є люди-вогники...
вони запалюють усе живе...
А є, як човники...
куди повіється, туди й пливе...
Є люди- зіроньки,
що світять в темряві і звідусіль...
А є - лебідоньки...
що заспокоюють сердечний біль...
А ще, є - пташечки,
що розганяють сум серед пітьми...
А є - мурашечки...
до купи склеюють усі мости...
Є люди- сонечка...
що зігрівають нас серед негод...
А є, як яблучка...
прикраси саду то, для насолод...
Є люди-річечки...
що напувають всіх із джерела...
А є - як свічечки...
горять і моляться...задля тепла...
Є люди- айсберги...
в холодній величі собі пливуть...
А є,- як райдуги...
дощі минаючи, до неба йдуть...
Люда Галінська
Немає коментарів:
Дописати коментар