Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

 

Весна, дощі, слизька дорога.

Кричали люди - Перемога!!!

Волали - слава ЗСУ.

Весна дарила всім красу.

Лежали ниви білогриві.

Стояли вільхи всі щасливі.

Гойдались китиці беріз

І я аж сяяла від сліз.

Сховалися тумани в яр.

Невже скінчився цей кошмар?

Невже ворожі, грізні танки

Перетворились на бляшанки.

І дрони впали в чорториї.

Їх вОди змили, як помиї.

Їх коршун також став клювать,

А ластівка пісні співать.

А горобці, ці забіяки,

Злетіли мовчки із гілляки

І врізали нам гопака.

Бо Перемога лиш така -

Весела, радісна, жадана.

Вона, як квіточка весняна,

Як пальчик доні, очі сина.

Бо Перемога - Україна.

І я стою, від щастя гину.

Чекаю радісну новину.

Її нема, десь забарилась.

І Перемога мені снилась

Чи то в підвалі, бліндажі.

Робили дрони віражі

І падали куди попало.

Проснулась. Надворі світало.

Галина Потопляк.

16.03.25.