Щоранку віршувала Вам до кави
Й на думці раптом я себе зловила,
Але не сам напій дарує крила,
А те, як вміємо ми смакувати
І як цінуєм наші відчуття.
Бо можна найдорожчий напій мати,
Але не надихнутись до життя.
А можна розчинити в чашці каву,
Чи пити чай з дешевого пакету.
Те саме може бути із какао,
Я не відкрию жодного секрету,
Коли напишу:"Головне з якими
Думками ми стрічаєм ранок Божий,
Якщо вони є темними та злими,
То Вам напій ніяк не допоможе!
Чи буде дорогий він чи дешевий,
Важливо, як сприймаємо життя ми.
Бо результат залежить наш кінцевий,
Якими ми керуємось думками!
Тому, ні кава, чай, чи то какао...
Нам не дарує настрій і заряд!
А те, як мислим: світло, чи лукаво,
Бо мислі темні із напоєм - яд!
Якщо ж із позитивом смакувати,
То цей процес бадьорить нас сповна!
Давайте ранок так розпочинати!
(Хоч у країні йде страшна війна...)
Але, той негатив, що майже всюди,
Потрібно перекрити чимось все ж!
Тому, я дуже хочу, аби люди,
В цей час важкий, життю раділи теж..."
Немає коментарів:
Дописати коментар