Скоро будуть півонії квітнуть.
Скоро будуть іриси цвісти.
Промайнуло миттєво пів квітня.
Скоро будем віночки плести
Скоро травень, а далі плющі
Заплетуть молоду горобину
І бузкові, старезні кущі.
Скоро плахти дівчата дістануть
І підуть на любов ворожить.
Коли ніженьки нить перестануть,
Як же з ними та й віку дожить.
Як посіять, зігнутись удвоє.
І не впасти в рядочки криві.
Хто ці рани на пальцях загоє,
Хто зірве кропиву у траві.
Певно, люди, вони ж працьовиті.
Сонце сходить і сходить зело.
Як же хороше, солодко в літі.
Як же тяжко працює село...
Галина Потопляк.
15.04.25
Немає коментарів:
Дописати коментар