🇺🇦
МОВО...
У вогнях перехресних, Рідна, дихай!
Не затиха́й!
Вони цілять у тебе, у нього, у мене...
Нехай...
Падають стіни — не передвічні неба
споруди...
Як будеш ТИ – будуть живими і думи,
і люди.
Відповідай і запитуй, смійся...
від болю кричи...
Лайся, звіщай чи базікай... тільки (прошу́)
не мовчи...
Щедротно сійся, Рідна, вийся...
гори́, гори́...
Більше не бійся!
Не бійся роздвоєних душ!
Говори!
Мужньо стирай – не маскуй старі наболілі
рани –
колоті, різані, стріляні –
в стані важкої нірвани.
Струмом заведений час для офір – вже давно
не казка...
Дух переведений...
Дихай!
Живи!
Будь!
Будь ласка!
© Любов Уманська
Немає коментарів:
Дописати коментар