ПРИТЧА ПРО ПРАВДУ
Людям в двері стукала правда —
Не причесана, непроста.
І не скажеш, що їй були раді
І у селах, і у містах.
Ну хіба ж то таку чекали?
Кому правда здалась така —
Не улеслива, не ласкава,
Незручна та на смак гірка?
І манери у правди “ грубі ”,
І одягнена “ не в сезон “.
Ставить правда питання руба —
В такій правді який резон?
Негнучка та ще й ріже вуха
Той її викривальний тон…
Народ правду уважно слухав,
А за мить… закатав в бетон.
© Володимир Присяжнюк
* * *
Занехаявши рідну мову
І зневаживши власний рід,
Іншій мові,
Чужому слову
Не навчилися ви,
Як слід, –
Прісну суржикову полову
Перемелює ваш язик...
Кричите ж про двомовність
Знову
Так,
Що крик переходить в рик.
Лиш у свята іще
До чарки
Наш мугичите ви
Мотив,
Яничари і яничарки,
Блудні сестри й кати-брати.
1997
Іван Низовий
Дитинко, дівчинко, подружко.
Дитя мале, весільна дружко.
Солодка крихітко, дівчатко,
Тобі сьогодні сонця в хатку.
У твої мрії - цукру ложку.
На твої груди - з рожі брошку.
Для твого серденька - любистку
І меду липового в миску.
Для тебе, рідная дитино,
Води горнятко, дві хлібини.
Одна з пшениці, друга з жита.
Щоб ти була, голубко, сита.
Щоб ти росла і роквітала.
Щоб дівкою до шлюбу стала.
А потім щоб взяла в долоні
Маленькі ручки сина й доні.
Г.Потопляк.
" Життя домашніх та безпритульних собак і котів "
Розмовляли про особливості догляду за домашніми собаками та котами; ознайомились з основами дресирування собак;
закріпили знання та навички безпечної поведінки при зустрічі з безпритульними тваринами;
ознайомились з гуманними шляхами розв’язання проблеми безпритульних тварин;
поглибили пізнавальний інтерес учнів, уважність, пам’ять, уяву, кмітливість, логічне мислення;
П"ятикласники пообіцяли гуманно та відповідально ставитись до тварин, бути завжди уважними до пухнастих друзів. Ніколи не зраджуйте своїх пухнастих улюбленців і пам"ятати ,що вони відповідають за того,кого приручили.
Ще не зима. Зима ще буде.
Ще лишень жовтень молодий.
Та дме, та холодно у груди.
Каштан поміж дерев рудий.
Береза жовкне, клен в тумані.
Настала ера холодів.
І хміль зігнувся на паркані
І теж від часу порудів.
Сандалі вже не по сезону.
Легенький плащик, шорти, топ.
Танцює листя біля дому
З травою сивою хіп-хоп.
Вже не тримаються на груші
Грушки і падають в коші.
Вже вицвіли стежки пастуші
І ностальгія на душі.
Ще не зима, але й не літо.
Така собі цікава мить.
Бо знову сіють люди жито,
Бо знову поміж хмар блакить.
І стільки ще кругом роботи.
І стільки праці й різних свят.
І стільки радості навпроти
Від молоденьких кошенят.
Г.Потопляк.
