......

Де очі в неба, як серпневі сливи,
Де світ дрімає в Бога на плечі,
Там білий кінь, що аж не видко з гриви.
А, може, то не грива, а дощі?
Послухайте, як тихо пахне тиша
Давно забутим кольором бузків
Про осінь хтось розвішує афіші
На вицвілім штахетнику років...
А сіном пахне, ніби у стодолі...
Про що цей шелест складками куліс?
Красива пані в заголовній ролі
Мовчань і слів одвічний
компроміс...
Прийшли сади у золотавих рюшках,
В сценарії немає місця злу,
А місяць черевичком Попелюшки,
Котрої вже нема на цім балу.
Чумацький Шлях якийсь такий, як бриндза...
Ще в тіней бал на біленій стіні,
А білий кінь несе додому принца,
Убитого не на своїй війні...

                                                  Богдан Томенчук