Дівчина книгу читала,
Затишно всівшись у крісло...
Жадібно повість вбирала,
В книжці вже повісті тісно...
Дівчина їй за хатину
Серце своє прочинила,
Бережно ,мовби дитина,
Книгу у серце впустила...
Там уже книжок чимало
В серці притулок знайшли:
Прози ,новели ,романи,
Білі й не білі вірші...
Все це -світи незбагненні
інших незнаних людей,
Їхні творіння натхненні,
Створені серцем з ідей...
Мрії, думки, хвилювання,
Вписані вічним пером...
Щирі надії, кохання,
Вміння ділитись добром...
Дівчина книгу читала,
Тобто читала людей...
В серці своїм воскрешала
Спалахи їхніх очей...
Огнєва Інелла
Немає коментарів:
Дописати коментар