Бувають щасливі і бідні і кволі,
І босі щасливі бувають і голі,
Бувають щасливі і геть некрасиві,
І зовсім маленькі, і повністю сиві.
Бувають огрядні щасливими більше,
Ніж ті, що змагаються, хто всіх стрункіше.
А ті, що розумні, вже котре сторіччя
Частіше за дурнів впадають у відчай.
Подекуди й я нещасливим буваю.
(Нещасних, я чув, не пускають до раю).
Та дивлячись вгору на Місяць і зорі,
Я знов колискову співаю в мажорі.
Євген Рибчинський
Немає коментарів:
Дописати коментар