Ось літо у солом"янім брилі
Спіткнулося і впало на ріллі.
Сховалось за шипшину молоду,
Та й сіло під калиною в саду.
Взяло валізу, сповнену добра -
У ній і вишень, і чорниць гора.
І солов"ї, й зозулі-ясновидці.
І білокрилі ластівки-провидці.
Там всі принади, літні витрибеньки.
Там три волошки в житечку синенькі.
Дві мальви стильні і стрункі, як свічки.
У тій валізі запах поля й річки.
Взяло валізу, сіло на пероні,
Ввібрало аромат грушок в долоні.
Вплело у коси хміль і паничі.
Лежала в нього туга на плечі.
Затрималося літо біля каси.
Квиток купило в світ, де папуаси
У Африці живуть і без зими.
Де пелікани з довгими крильми.
Сіло у потяг із сльозами в оці.
Ще засвітилось в модному тік-тоці.
Зайшло в фейсбук, лишило вподобайку
І прочитало там про себе байку.
Та й годі, годі. Треба в путь-дорогу.
Радіти крокодилу й носорогу.
Ганяти скорпіонів по Сахарі.
І згадувать корівок у кошарі.
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар