зачиняй за собою двері.. за минулим, яке було́...
за минулим, яке у сквері.. тане спогадом ескімо...
бо минуле - це вічне ралі.. лиш би ти подолати вмів....
де важливо, як жити далі... а не скільки ще жити днів...
вимикай за собою світло.. де не світить тобі любов
бо життя - це не старт і фініш... а дорога, якою йшов...
де життя вибирає сильних.. і тому так багато сил
йде на те, щоби стати вільним.. укріпивши вразливий тил...
і в той час, коли сам.. без світла.. ти продовжуєш довгий шлях....
пам'ятай всіх, хто буде поруч... у виснажливих цих боях....
і в той час, як за дверима.. чутно сміх, тане ескімо...
пам'ятай, що в житті важливо... тільки як і куди.. йдемо́....
Ілона Верхівська-Ельтек
Немає коментарів:
Дописати коментар