Дієприкметник і дієприкметниковий зворот

 

І зозуля кує....

 

І зозуля кує, і "відбій" по тривозі.

І старий деревій посивів при дорозі.

І ранкова роса розтіклася по бруку.

І ранковий туман подає мені руку.

Наступає та мить, коли хочеться жити.

Коли в небі "круки" перестали летіти.

Коли капає сік з мокрицю на обніжки.

Коли сила знов є і самі біжать ніжки.

А зозуля кує. Поживемо ще, сестри.

Будем шить сорочки, будем светрики плести.

І триматись гуртом, і молитися Сину.

І любити свою дорогу Україну.

Ось вже й ранок настав, вже затихла зозуля.

На столі лежить хліб, поруч сіль і цибуля.

І вода вже кипить, буде каша із гречки.

А по небу пливуть хмар блакитні вервечки.

І ні крику сови, і ні свисту кинджала.

Лиш синиця в садку про кохання співала.

Лише їхав трамвай десь в смарагдовім місті

Ну а слідом брело літо в срібнім намисті.

Г.Потопляк.

 

Травень, грози. Передліття.

Зеленіє всюди віття,

Молодіє кожна гілка.

Почнемо із понеділка -

Мити, гребти, прибирати,

Радість у серцях плекати.

Щастя бачити в малому -

В травах, листі золотому.

Пустоцвіт пустить по вітру.

Насолоджуватись літом.

Бігти, бігти, йти, присісти.

Потім спати, потім їсти.

Головне не пропустити

Мить світання, просто жити.

Просто бачити, торкатись,

І не плакати - сміятись.

Сміх- це рух, рушійна сила.

Сум - гальмо, душі могила.

Плач - очищення, прозріння.

Ну а доля, то везіння,

Або ні. Така ось річ,

Або день, або лиш ніч.

Або любо, або згуба.

Бути як - питання руба,

Коли війни, коли втрати.

Як нам горе подолати.

Як піднести до висот

Світ божественних красот.

Просто жити в боротьбі.

Просто вірити тобі,

Краю рідний, мій солдате,

Мій ти батьку, моя мати.

Г.Потопляк.

Іншомовні відповідники

 

Вишивала мама синіми нитками

 

зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, –
запалали маки у пшениці влітку.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали квіти України:
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Шила-вишивали хрестики зелені, –
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стала рідна Україна.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.
Леся Вознюк

Оцінювання навчальних досягнень у НУШ: вимоги, інструменти та методи

Частини мови

Частини мови 6 клас (повторення)

Частини мови

Службові частини мови

 

 

А по камінчиках вода.

А попід берегом дві ямки.

А нічка темна і бліда

Крилом торкається до клямки.

Залазить мовчки на поріг

І стукає ногами в двері.

Не то роса, не то ще сніг,

Не то весна у атмосфері.

Вже відлетів із вишень цвіт.

Вже вишеньки, як ті коралі,

Звисають із гіллі на пліт

У перламутровій емалі.

Вже яблучка, як кулачки,

Маленьких діток в сповиточку.

Вже верби, схожі на свічки,

Ховають від шуліки квочку.

А та вода тече, тече.

Тече вода й не витікає.

Ще холодно, не гаряче,

Ще холод за литки хапає.

Та літо скоро забринить

Ліловим дзвоником у лузі.

І буде дощить торохтіть

У молоденькій кукурудзі.

І буде повно смакоти -

Шовковиць, полуниць, лохини.

І буде літо наше йти

Стежками рідної країни.

Г.Потопляк.

 

Якби я вишивала сорочку

Не шкодувала б чорної нитки

Щоб з ґрунту родючого

Пробивався до світу співучий

Вільний птах

Він махнув би крилом

І соком калини окропив почорнілі хрести

Залунали б тоді над полем

Серед запеклої борні

Голосом твердим пророчі пісні!

Якби я вишивала сорочку

Не шкодувала б червоної нитки

Щоб жінка з красивим ім’ям

Не була під прицілом в спалених житах

А гордо несла червоно-чорну стрічку в руках

Якби я вишивала сорочку

Не шкодувала б жовто-синьої нитки

Щоб на згарищі

до задимленої блакиті

Мужньо тягнулись волошки і мак

Вишивайте сорочки

Не шкодуйте часу, сил і кольорів

Хай в орнаментах зростає

Мудрий погляд батьків

Молитви матерів

Бабусині обереги-спадки

тепло дбайливої дідівської руки

І мирні мрії малого янголятка!

Надія Базильська

Групи вигуків

Особовий чи присвійний займенник?

«Смачні родзинки» сервісу Canva: дієві інструменти для вчителювання

Правопис частки

 

 

Війна мине. Колись вона мине.

Прилине звістка - Мир і Перемога!

І вітерець легенько обійме

Весну-красну, що впаде до порога.

Зігріє сонечко матусю у вікні.

Торкнеться дощик рученьки дитини.

Настане спокій в Сумах, Ірпені

І повернеться Мир до України.

Бузок розквітне, вишня зацвіте.

Розкішні трави виростуть в коліна.

Засяє сонце вічнозолоте

І відбудується зруйнована країна.

Настане День величний, як Дніпро.

Як його синь такий же синьоликий.

Проїдусь до Грушевського в метро,

Піду у парк, де геній наш великий

Тарас стоїть і дивиться на нас.

Я прочитаю "Наймичку" й "Причинну".

Промовлю голосно - це мій Тарас!

Це він любив і любить Україну.

А люд кругом, знамена, прапори.

Це ж Перемога, яку світ не знає.

А наші предки дивляться згори

На цю весну, що навкруги буяє.

І понесу я квіти до могил

Синів і дочок, які сталлю стали.

Над ними буде синій небосхил

І квіти жовті, що порозквітали.

Г.Потопляк.

І НЕ СУМУЙ Меґан МакДоналд Джуді Муді та королівське чаювання

Як організувати та провести STEM-проєкт (на прикладі STEM-проєкту «Тарас Шевченко»)

Розряди часток за значенням

Микола Вороний - Блакитна Панна

Займенники

Частка "не" з прикметниками