Якби я вишивала сорочку
Не шкодувала б чорної нитки
Щоб з ґрунту родючого
Пробивався до світу співучий
Вільний птах
І соком калини окропив почорнілі хрести
Залунали б тоді над полем
Серед запеклої борні
Голосом твердим пророчі пісні!
Якби я вишивала сорочкуНе шкодувала б червоної нитки
Щоб жінка з красивим ім’ям
Не була під прицілом в спалених житах
А гордо несла червоно-чорну стрічку в руках
Якби я вишивала сорочкуНе шкодувала б жовто-синьої нитки
Щоб на згарищі
до задимленої блакиті
Мужньо тягнулись волошки і мак
Вишивайте сорочкиНе шкодуйте часу, сил і кольорів
Хай в орнаментах зростає
Мудрий погляд батьків
Молитви матерів
Бабусині обереги-спадки
тепло дбайливої дідівської руки
І мирні мрії малого янголятка!
Надія Базильська
Немає коментарів:
Дописати коментар