Подруженьки, любі дівчата,
Душа прагне, радості, свята,
І зустрічей з вами, і миру,
І щоб прийшло щастя в квартиру.
Щоб сонце світило на штори.
Щоб пахло "минулим" з комори,
Рум'янком, а ще васильками.
Щоб пахло жасмином від мами.
Мої ви хороші подружки,
В садочку у мене є грушки,
І яблука, вишні, ходіте,
І самі солодкі зірвіте.
І самі смачні, не червиві.
Подруженьки, будьте щасливі,
Здорові, красиві нівроку.
Не майте з врожаєм мороку.
Хай родить вам все, хай все квітне.
Життя, як пташа перелітне,
То плаче, то тонус тримає,
То раптом кудись відлітає.
А ми. Ми зберемося знову,
Згадаєм колишню розмову,
Свої молоді "походеньки"
І плаття в горошок біленькі.
Ходіте, дівчата, чекаю
І двері відкриті тримаю.
Сідайте на лавку, на край
І будемо пити ми чай...
І будемо згадувать тих
Хто вже відійшов до "святих".
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар