Ти чуєш, Україно, маєш жити,
Це треба твоїм дочкам і синам.
Свою красу всю мусиш відновити
Й ніколи не коритись ворогам.
Стаєш ти на коліна перед Богом
І молишся за весь вкраїнський рід.
Настане мир і всі побачать згодом,
Який величний наш нарід.
Уміло трудиться, щоб сіяти пшеницю,
Цінує кожен колосок.
Пече найкращі в світі паляниці
І ділить всім останній свій шматок.
Сміливо захищає рідну землю,
З молитвою у серці й на устах.
Жене орду із сходу аж у бездну,
Щоб знов замайорів Вкраїнський Стяг.
Всі звільнені міста, щоб відродились,
Яскраво зацвіли степи й лани.
Лелеки понад стріхи поселились
І в кожну хату мир нам принесли.
Ти чуєш, Україно, маєш жити,
Щоб велич цю ніхто не відібрав.
Ми будемо завжди тебе любити
Й не скоримось ніколи ворогам.
Марина Леманюк
Немає коментарів:
Дописати коментар