Блог Марухняк Ірини Сергіївни , учителя української мови та літератури

 

Ну що забереш ...

А що забереш ти у іншу країну?

Цю землю святу чи розкішну калину?

Барвінок розлогий,що бабця садила?

Іконку Христа,що у храмі святила?

Оці береги ,де гуляв і сміявся,

Чи річку,де сома зловить намагався?

Малину смачненьку ,суниці в долині..

Там буде усе...але лиш в магазині!

Там теж є ліси, і ставочок,і квіти..

Там тихо і добре,там бігають діти..

Та якось душа сильно виє і плаче,

Там ніби все добре,та щастя,не бачим.

І люди привітні,жаліють, кивають,

Та нашу біду по краплині приймають,

Та...бабці нема, та й іконку спалили,

Розлогий барвінок кати помісили,

Посохла калина,малина не родить,

У хату розбиту ніхто не заходить

Та що забереш? Все росія спалила..

Та знаєте люди,ми маємо крила!

Ми маємо душу її не забрати!

І мусимо знову з руїн воскресити!

Іконку посвятим,та храм відбудуєм,

На нашій землі без катів запануєм!

Калина розкішна у цвіті ще буде,

Бабусі нема,та її не забудем!

Барвінок росте, і малина смачна,

Бо духу у нас не зламає війна!

От кажуть у річці, з'явилися соми,

Нам добре в гостях,та ми їдем.. Додому!!

Світлана Дубницька