Недалеко вже блукає осінь,
Поспішає в гості, багряниста.
Хоч гуляє садом літо досі,
Але пахне, пахне золотиста
Засиділась вдома, мандрувати
Хоче полем, садом, лісом боса
По кленовім листі й фарбувати
Все в червоне, жовте і багряне,
Хоче все навколо золотити.
Хоче заспівати про кохання,
Про любов, про мрії... Запізнитись
Осінь не бажає ні на хвильку,
Втратити не хоче ні секунди...
Що ж, лишилась ще одна зупинка
І замінить осінь всі етюди
Літечка духмяного, п'янкого,
Принесе свої. І вже без шансу
Ми підходимо до осені порогу
Швидко, в ритмі віденського вальсу...
Немає коментарів:
Дописати коментар