Ну зупинися час на п"ять хвилин...
Ну загальмуй на тихім полустанку...
Ти чуєш? як гірчить в душі полин.
Ти чуєш? як співає вітер зранку.
Як стогне поле, вкутане в ріллю,
як луг димить, парує на морозі.
Ти не спіши життя, тебе молю,
стомилась я, ти зачекай на розі.
Послухай тишу. Ну а час летить...
Послухай, як вона тобі шепоче.
Бо тиша вміє також говорить
і голосом нечутним сон лоскоче.
Побачиш тих, хто світ недолюбив,
пішов за ту межу, у вічний спокій.
Ще вчора тут із нами поруч жив,
ну а сьогодні в небі одинокім.
І я з тобою зупинюсь на мить,
зустрінусь поглядом із осінню й зимою...
А час не зупиняється, спішить
туди, де пахне літом і травою...
Г.Потопляк.
Немає коментарів:
Дописати коментар