Вслухаючись в тихий шепіт дощу,
Під парасольку сховавшись яскраву,
Я на побачення з вереснем йду,
В калюжі ступаючи жваво.
Ховаються люди в затИшні кав'ярні,
Гарячій напій замовляють.
Я ж бо подамсь до осіннього парку,
Злато вже вересень там розливає.
Селфі зроблю, йому впавши в обійми.
Із листя букет. Як замовляла.
Скажи мені, вересню, що наробив ти,
Що палко тебе я отак покохала?
16.09.2025
Тетяна Северіна
Немає коментарів:
Дописати коментар