То не літо минуло, то минають літа
Павутинка заплуталась в косах.
Я, лиш вчора, була, як весна, молода,
А сьогодні вже мудра, як осінь.
Ніби вчора цвіли яблуневі сади
Хоч були і вітри і морози..
А сьогодні уже на деревах плоди,
І осінні дощі, наче сльози.
То не літо минуло, то минають роки
Золотавіє листячко в клена...
Я приймаю все з вдячністю і залюбки..
Хоч душа моя... й досі "зелена".
Алла Василишин
Немає коментарів:
Дописати коментар